|
У світовій гуманістиці останнім часом все більшого значення набуває регіоніка - комплекс вчень про регіональні виміри людського буття. Пошукові обрії регіоніки простягаються від природно-ландшафтних і соціально-історичних до сучасних економічних і культурних умов існування народу на субетнічному рівні, в межах певного краю. Для України такий поділ зумовлений як географічно (ландшафтним характером місцевості), так і історично (прадавнім розселенням племен і племенних союзів), а також адміністративно. Неабияку роль в регіоналізації етнічного буття мали і мають прикордонні зв'язки, характер відносин з найближчими сусідами. З іншого боку, попри всю розмаїтість України , як "країни бувших окраїн" (Богдан Осадчук), український народ об'єднує єдина мова, ментальність, "соборність" національного існування.
Яке значення має регіоніка для дослідження відмінностей і спільностей, особливостей та єдності українського буття і української людини? В указі Президента України про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху (від 23 січня 2001 року) говориться про відродження традицій та історичної пам'яті народу на засадах розроблення наукових проблем історії та теорії краєзнавства, з урахуванням специфіки регіонів України. Регіоніка в історичному, економічному, культурологічному аспектах має розкрити неповторність і самобутність соціального життя краю, його особливу співпричетність до становлення і розвитку єдиної державності. Чуття "малої Батьківщини" формує любов до Вітчизни. А "без розбудування національної культури неможлива навіть елементарна форма державності ",- підкреслював наш чернігівський "другий Тарас", Пантелеймон Куліш.
Чернігівщина, як "колискова", "джерельна" земля України, іще з часів Київської Русі мала виняткове культурне, духовне значення для формування етнонаціональної ментальності, історичної самосвідомості українства. Сівери, як найдавніші племена східнослов'янського ареалу, разом з полянами заклали підвалини праукраїнської державності, створили древньоруську геополітичну і геокультурну вісь "Чернігів-Київ". Саме в просторому регіоні Десни і Дніпра, Прип'яті, Сожа і Снова з'явився "поліський трикутник", який став колискою і архаїчно-язичницьких, і християнських цінностей нашого народу. Варто згадати хоча б легенди і перекази, зібрані П. Іловайським, хрещення киян і чернігівців у 988-989 роках, будівництво київської Софії й чернігівського Спаса, Остромирово Євангеліє, ізборники Святослава, "Слово о полку Ігоревім",
житія святих Антонія і Феодосія, Михайла і Федора... Вся історія Чернігово-Сіверщини глибинно просякнута культурними подіями і славними іменами - від князя Ігоря і архієпископа Лазаря Барановича до Пантелеймона Куліша і Олександра Довженка.
Краєзнавчий рух на Чернігівщині має давні традиції і достойні здобутки. Особливо слід відзначити діяльність чернігівської "Громади" і "Просвіти" XIX століття, етнографічні розвідки Ганни Барвінок, Бориса Грінченка, Михайла Коцюбинського, наукові праці ніжинської та чернігівської історичної школи. Сьогодні помітну роль в краєзнавстві і етнології відіграє історичний факультет Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, науковий часопис "Сіверянська думка", шанувальники історії рідного краю в інших регіональних виданнях і товариствах. За місцевою ініціативою створений інститут управління та економіки, науковці якого значну увагу приділяють розв'язанню регіональних економічних і державотворчих проблем.
Але "культурологічна регіоніка", як дослідження культури і мистецтва , сучасного художнього життя Чернігівщини, ще не набула належного теоретичного і громадського статусу. Звичайно, не можна сказати, що у нас немає дослідників або пріоритетних напрямків аналізу культурної історії краю. Навпаки, у багатьох вузах і школах, культурно-просвітницьких організаціях і музейних закладах ретельно вивчаються традиційні для сіверянської культури теми, творчість наших видатних земляків. Проте дослідницькі сили у нас розпорошені, нема системи, методології, наукової стратегії у цілісному дослідженні регіональних проблем культури як в її історії й сьогоденні, так і на перспективу.
Виникає необхідність створення на міжвузівській або академічній базі Чернігівського культурологічного центру - "інституту регіональної культури". Його завданнями стали б дослідження історії й сучасного стану духовної культури краю, розвиток регіоніки в галузі естетики, мистецтва, літератури. Він би об'єднав і спрямував наукову діяльність культурологів та істориків, мистецтвознавців та етнографів. На його базі стала б можливою освіта адміністраторів і менеджерів культури, широка просвітницька діяльність, розвиток туризму і краєзнавчої справи, формування сучасної культурної політики в регіоні.
Організаційні та кадрові потенціали для створення інституту (центру) регіональної культури існують. Крім єдиної в області університетської кафедри етики, естетики та культурології, яку я представляю, створені різноманітні недержавні культурно -просвітницькі організації й благодійні фонди. Центр може об'єднати дослідницькі зусилля бібліотек, музеїв, "Фонду Пантелеймона Куліша", "Фонду Розума", культурно -мистецької громадської організації "Пласт -Арт", інших закладів та меценатів, що опікуються станом духовної культури. До речі, в нашому культурологічному журналі "Дивосад" вже викладається наукова концепція і стратегія дослідження регіональних вимірів української культурної ментальності. На кафедрі етики, естетики та культурології досліджуються міфопоетичні архетипи етнокультури, естетичні погляди Лазаря Барановича,
Пантелеймона Куліша, Михайла Коцюбинського, сучасних чернігівських митців. Разом з "Пласт - Артом" підготовлена до друку книга "Дім. Поле. Храм. -Дивовижні музи Сіверського краю". Можливим і вкрай необхідним є створення регіонального благодійного фонду "Чернігівський Спас", який би об'єднав зусилля місцевих меценатів і спонсорів у галузі підтримки культури і мистецтва Чернігово-Сіверщини.
Отже, духовне підґрунтя до теоретичного аналізу й наукового прогнозування розвитку регіональноі культури в області є. Залишається сконцентрувати наші спільні зусилля на засадах систематичної та інституційно організованої роботи. Чи підтримає цей проект культурологічної регіоніки місцева влада і громадськість? - ось питання для обговорення і пропозицій.
|
Детальніше
про Чернігів
About
Chernihiv
in English
|
