В Чернігові неухильно зростає число людей, котрі немедично вживають наркотики (за офіційною статистикою в місті зареєстровано 1080 наркоманів, фактично - їх значно більше). Кожний другий скоєний злочин прямо або побічно пов’язаний з наркотиками. В 2004 році більшість резонансних злочинів, насамперед вбивства, стали прямим наслідком “наркочуми”. Сотні людей в Чернігові інфіковані на СНIД, з них 87% отримують страшний вірус через наркотики. Наркозалежні люди знедолюють не лише себе. Вони несуть трагедію, горе, нещастя в свої сім’ї, свої будинки, свої громади. Цю проблему неможливо вирішити лише каральними та медичними методами. Насамперед необхідно зменшити притік  нового поповнення з числа молоді до рядів наркозалежних.

Сьогодні в Україні є усвідомлення серйозності даної проблеми і необхідності протидії злу. Разом з тим є дефіцит чітко сформульованих програм профілактики наркоманії, не вистачає загальнодоступних джерел знань з цього питання.

В світі існує позитивний досвід профілактики наркоманії.

Найавторитетнішою є американська програма DARE (drug abuse resistance education), котра переросла кордони і зараз працює на суспільство в 52 країнах світу.

Програма DARE має три головні мети:

донести до школярів базові знання про негативний вплив наркотиків на людину не лише в фізичному, а і в емо­ційному, соціальному, економічному аспектах життя;

формувати готовність учнів до прийняття власних рішень, протистояти маніпуляціям та тиску з боку рівні, дати опір насильству;

навчити альтернативам щодо наркотиків, повноцінному життю без них.

З лютого по червень 2001 року  я вивчав особливості функціонування DARE та інших програм профілактики злочинності в штатах Массачусетс та Нью-Гемпшір  США. Після повернення до Чернігова здійснив десятки виступів з вказаних питань перед учнями, вчителями, журналістами. З вересня 2001 року почав проведення  в середній школі № 1 м. Чернігова циклу уроків “Освіта проти наркотиків”. В подальшому, під час навчання в Ноттінгемському університеті (Англія), перебування в Польщі, Ірландії - цікавився досвідом цих країн в зазначеній площині.   Саме на ґрунті цього досвіду, відгуків учнів та вчителів я й спробував підготувати певні методичні рекомендації для проведення антинаркотичної ос­вітньої програми в школах Чернігова і не тільки. В 2003 році разом з групою курсантів (7 чоловік)Чернігівського юридичного коледжу Державного департаменту України з питань виконання покарань ми проводили програму «Освіта проти наркотиків» в семи восьмих класах загальноосвітніх шкіл №№1, 3, 20 м. Чернігова. Управління освіти та науки м. Чернігова вивчило даний досвід і розглянулоі схвалило його на нараді заступників директорів шкіл з виховної роботи в лютому 2004 року.

Враховуючи позитивні відгуки спеціалістів, в 2004 - 2005 навчальному році програма вже проводиться в двадцяти чернігівських школах. Сподіваюсь і мрію про те щоб кожна дитина отримала знання та навички для прийняття свідомих рішень в інтересах самих себе.

На мій погляд, оптимальним рівнем для подібної профілактичної програми є восьмі класи (13-14-річний вік дітей). Цей вік вважається критичним з огляду на підліткову трансформацію, потяг до нових відкриттів, прагнення до самоствердження.

“Освіта проти наркотиків” включає вісім базових уроків. Враховано як закордонний досвід, так і місцевий пробний проект та реалії.

Серед потенційних тренерів (викладачів) вбачаються:

шкільні психологи;

соціальні педагоги (в т.ч. студенти);

найбільш підготовлені співробітники кримінальної міліції у справах неповнолітніх;

студенти (курсанти) юридичних ВУЗів.

Дякую за Вашу увагу та небайдужість.

Валерій Рябуха,

персональний web site: www.society.iatp.org.ua